Запитання, що їх ставлять найчастіше

Я власниця приватного будинку, в якому не встановлено лічильник тепла. До цього часу оплачувала послугу центрального теплопостачання за 1 кв.м згідно тарифів. Комунальне підприємство надало на підпис договір купівлі-продажу теплової енергії (обгрунтовуть, що згідно постанови НКРЕКП власники приватних будинків є споживачами теплової енергії, а не центрального теплопостачання) при цьому № постанови не повідомили. В договорі зазначено, що в разі відсутності лічильника тепла розрахунок здійснюється згідно розрахункового методу і надана розбивка по місяцях (наприклад січень 30,712 Гкал лютий 27,740 Гкал ... травень 10,522 Гкал ...вересень 10,493 Гкал). Підкажіть, будь ласка, власник приватного будинку споживач чого: теплової енергії xи центр. теплопостачання? Чи можливі такі показники при опалювальній площі будинку 144 кв. м (наскільки я зрозуміла, вони розраховані з максимальним тепловим навантаженням, а якщо фактична подача відрізняється, як це перевірити, і чи має бути це обумовлено в договорі). Якщо можливо, прошу надати формулу для розрахунку. Дякую

Відповідь фахівців Інституту місцевого розвитку

Відповідно до п. 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1198-VII від 10.04.2014), виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Це означає, що теплопостачальна організація є одночасно постачальником ТЕ і надавачем комунальної послуги централізованого опалення.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців послуг встановлені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N630 (далі – Правила №630).

У Правилах №630 термін «централізоване опалення» вживається у такому значенні - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Що апріорі неможливо у приватному будинку.

Законом України «Про теплопостачання», визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Отже, вступають в дію Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. N1198, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (далі - Правила №1198).

Зазначеними Правилами №1198, з-поміж іншого, встановлено і порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію. Так, п. 23 Правил №1198 визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 № 1198 з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України. (Див. Лист НКРЕКП від 24.03.2015 р. № 2713/15/61-15, за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/?id=15405).

Слід також зазначити, що статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені права та основні обов'язки споживача теплової енергії. Споживач теплової енергії має право на:

• вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами;
• отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії;
• відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору;
• приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів;
• отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів;
• отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими нормативно-правовими актами.

Щодо правильності проведених розрахунків Вам варто звернутися до підприємства–постачальника теплової енергії, а також скористатися своїм правом на отримання інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо.