Запитання, що їх ставлять найчастіше

Чи застосовуються, як і раніше, для розрахунку тарифу на опалення нормативи з довідника "КТМ-204 Украина 244-94", і, якщо так, то у випадку, коли температура опалювального періоду вища за нормативну, чи передбачається перерахунок платежів?

Відповідь фахівців Інституту місцевого розвитку:

Формування тарифів на теплову енергію (ТЕ), її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення (ЦО) і постачання гарячої води здійснюється відповідно до Постанови КМУ №869 від 01.06.2015 р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі – ПКМУ № 869).

Пряме посилання на застосування КТМ 204 України 244-94 при формуванні Річних планів для розрахунку тарифів в ПКМУ № 869 відсутнє, зокрема зазначено лише, що:

Річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання ТЕ складаються на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів (пункт 13).

Річні плани надання послуг з ЦО складаються на підставі результатів діяльності за останні п'ять років, прогнозованих обсягів надання послуг з урахуванням укладених договорів із споживачами та інших техніко-економічних факторів (пункт 52).

Практика формування тарифів свідчить, що суб’єкти господарювання  при формуванні планової потреби в теплоті на опалення враховують у розрахунку тарифів:

Формули та окремі показники Додатку 1 КТМ 204

Окремі показники національного стандарту України ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» (далі – ДСТУ).  Зокрема  відповідно до ДСТУ  застосовуються показники тривалості опалювального періоду та середньої температури зовнішнього повітря за опалювальний період.

Для порівняння наведемо показники КТМ 204 та ДСТУ для м. Києва:

Тривалість опалювального періоду:     187 (КТМ 204) та 176  діб (ДСТУ)

Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період:  -1,1 (КТМ 204) та  -0,1 (ДСТУ).

24.03.2015 на офіційному сайті Мінрегіонбуду розміщено роз’яснення з питань застосування показників параметрів «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»:

Приміткою 1 до додатка 1 «Основні кліматологічні дані і коефіцієнти для розрахунку витрат тепла на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд» КТМ 204 визначено, що кліматологічні дані прийняті за СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» (далі – СниП 2.01.01). Відповідно до наказу Мінрегіонбуду України від 16.12.2010 № 511 з 01.11.2011 надано чинності національному стандарту України ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» (далі – ДСТУ-Н Б В.1.1-27), який уведено вперше зі скасуванням чинності СНиП 2.01.01.

Враховуючи зазначене повідомляємо, що при застосуванні показників певних параметрів КТМ 204, які розраховувалися або приймалися з урахуванням вимог СНиП 2.01.01, слід робити перерахунок відповідних показників з урахуванням вимог ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

Але, як зазначалось, в ПКМУ № 869 прямого посилання ні на КТМ 204 ні на ДСТУ немає.  Натомість є норма щодо врахування при складанні Річного плану фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів. Це означає, що якщо суб’єкт господарювання виконуватиме цю норму і враховуватиме фактичні за останні п’ять років обсяги, він таким чином враховуватиме у планових розрахунках і фактичну температуру зовнішнього повітря, оскільки вона є одним з факторів, що вплинула на фактичні обсяги.

Для того, щоб з’ясувати, яка саме середня температура була застосована підприємством теплопостачання для розрахунку тарифів (КТМ 204, ДСТУ, з урахуванням факту за 5 років) споживач очевидно може скористатися своїм правом одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (стаття 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Питання перерахунків за житлово-комунальні послуги передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р.

Відповідно до цих нормативно-правових актів виконавець послуг зобов’язаний проводити  перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому КТМ та визначеному договором.

Єдиний порядок здійснення перерахунків, що існує на сьогодні, встановлений постановою КМУ № 151 від 17.02.2010 р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості».

В частині  послуг опалення, цей Порядок передбачає перерахунок:

Якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або  опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць), перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку ТЕ проводиться.

У разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній перерахунок за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку ТЕ проводиться у разі оплати послуг.

Таким чином, питання перерахунків за «теплу зиму» не врегульовано в чинному законодавстві.  Хоча зрозуміло, що з великою ймовірністю, фактична температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон може не співпасти з температурою, що була передбачена в тарифах.

16.04.2015